Імперія Дур'янів: пекарня, готель і пивоварня Одеси?

Людвіг Кіпріанович Дур'ян (1812–1870)

Людвіг Кіпріанович Дур'ян був сином Конрада (Кіпріана) Дур'яна, який прибув до Одеси з Вюртемберга у 1831 році та став міським ремісничим колоністом. Завдяки підприємницьким здібностям сім'я зайнялася виробництвом хліба, заснувавши пекарню. Незабаром Людвіг Кіпріанович став членом 3-ї гільдії одеського купецтва. У 1857 році він отримав атестат на звання хлібного фабриканта та прийняв російське підданство.

У 1857 році Л. К. Дур'ян придбав ділянку землі на розі Преображенської та Херсонської (Пастера) вулиць, де у 1858 році під наглядом архітектора І. С. Козлова було споруджено двоповерхову будівлю. У 1885–1886 роках архітектор Л. Л. Влодек провів реконструкцію, яка збереглася до наших днів. У триповерховому будинку, крім пекарні та кондитерської, розташувався готель «Вікторія», який у 1889–1890 роках став першокласним.

Людвіг Кіпріанович понад 30 років володів пекарнею, яка виробляла різні сорти хліба, печиво, англійські бісквіти. Його продукція отримувала нагороди на виставках, організованих Імператорським Товариством сільського господарства південної Росії.

У шлюбі з Луїзою Вільгельміною, уродженою Лайдель, Людвіг Кіпріанович мав доньок і трьох синів – Фрідріха (1835–1896), Карла Вільгельма і Георга Фердинанда (1845–1911). Сімейний бізнес продовжив старший син Фрідріх, який був майстром-пекарем високого класу і постачав продукцію багатьом високопоставленим особам.

Прекрасний одеський художник Леонід Йосипович Пастернак згадує свої дитячі враження про кондитерську Дур'яна у своїй автобіографічній книзі «Записи різних років». Він описує, як вони з батьком прийшли купити торт перед Новим роком, і як пан Дур'ян подарував йому мигдалеве тістечко.

Після смерті Фрідріха Людвіговича Дур'яна пекарню та фабрику англійських бісквітів успадкував його син Фрідріх Фрідріхович. Підприємство продовжувало збільшувати свої обороти, досягнувши 100 000 рублів на рік до 1910 року.

Фабрика англійського бісквіту Ф. Ф. Дур'яна переїхала на Канатну вулицю, де була збудована нова будівля. Підприємство мало 25 працівників і річний оборот у 1912 році становив 45 000 рублів.

Георг Фердинанд Дур'ян (1845–1911) був одеським купцем 2-ї гільдії, особистим почесним громадянином і нагороджений трьома Золотими медалями «За старанність». Він активно брав участь у громадському житті міста, був членом міської думи та міського сирітського суду.

Брати Дур'яни разом з Рудольфом Генріховичем Кемпе були співвласниками пивоварного заводу Кемпе та братів Дур'янів, який був заснований у 1872 році на вулиці Виноградній. Завод випускав різні сорти пива і був найпопулярнішим на півдні країни. Продукція заводу отримувала високі нагороди на виставках.

Сім'я Дур'янів жертвувала великі суми на потреби міста і його незаможного населення. Фрідріх Людвігович проклав дорогу, яка перебувала у загальному користуванні, і називалася Дур'янівським провулком. Він також брав участь у збиранні пожертв для будівництва євангелічної лікарні та забезпечував сиріт і людей похилого віку.

Фердинанд Людвігович був активним членом лютеранської громади міста, благодійником євангелічної лікарні та школи для глухонімих. Хоча він завжди піклувався про благополуччя інших, власної родини він не створив.

Сім'я Дур'янів відіграла важливу роль у торговельно-промисловому розвитку Одеси, її громадському житті та збереженні культури свого народу. Їхня спадщина досі живе в Одесі через збережені будівлі та пам'ять про їхню діяльність.