Перший Mercedes в Одесі

Павло Федорович Фаатц

Павло Федорович Фаатц народився в сім'ї німецьких переселенців, які на початку XIX століття оселилися в околицях Одеси на землях Херсонської губернії. В той час німецькі колонії з'являлися як гриби після дощу, маючи абсолютно німецькі назви: Гросслібенталь, Мангейм, Кронау, Йозефсталь, Блюменфельд та інші. У 1882 році в одному з таких поселень у сім'ї успішних колоністів народився Павло Федорович Фаатц. Батьки змогли забезпечити сину гарну освіту: спочатку він навчався в Одеському Комерційному училищі, а потім вирушив до Антверпена, де прослухав курс в Інституті вищих Комерційних наук.

Німецькі поселення мали правило: інвестувати свої кошти потрібно в землю, оскільки вона не старіє, не горить, її не можна знищити чи вкрасти. Проте Павло Федорович не був зацікавлений у сільському господарстві та скуповуванні сусідніх полів. Ще студентом в Антверпені, він відвідав промислову виставку Exposition de l'Industrie, де побачив стенд DMG (Daimler Motoren Gesellschaft) з прототипом автомобіля Mercedes. Цей автомобіль значно відрізнявся від бачених раніше зображень "безкіньних екіпажів" у журналах та газетах. Це був повноцінний автомобіль з інтегрованим двигуном. Павло Федорович попросив влаштувати йому тест-драйв і був вражений швидкістю та можливостями автомобіля. Відтоді він зрозумів, чим хотів би займатися.

Спочатку Павло Федорович вирушив у подорож Європою, щоб зрозуміти, як працює новий бізнес. Він був вражений тим, як швидко розвивався ринок продажу та обслуговування автомобілів у Німеччині та Англії. В Англії він побачив, що багато автомобілів розроблялися на основі німецьких патентів від Daimler. Павло Федорович цікавився, чи можна купити автомобіль Mercedes в Одесі. Продавець відповів, що це буде складно та дорого. Проте Павло Федорович запросив вартість та доставку автомобіля до Одеси. Для цього довелося писати до Штутгарта, в контору компанії, і через три тижні прийшла відповідь на це питання.

Павло Федорович цікавився не лише купівлею автомобіля для себе, а й можливістю продавати їх на ринку Одеси. Він з'ясував, що Daimler не має представництва ні в Одесі, ні в Херсонській губернії, і договори на постачання оформлюються через Санкт-Петербург або Москву. Він запитав керівництво Daimler, чи зацікавлені вони у відкритті свого агентства в Одесі, і отримав ствердну відповідь.

У 1904 році Павло Федорович закінчив освіту в Антверпені і зробив собі розкішний подарунок – новенький Mercedes Simplex, який вдалося доставити до Одеси. Він відпрацював всю логістику, і поїздки на новенькому Мерседесі містом викликали великий ажіотаж. Дружині довелося купити новий одяг, що підходив для їзди в авто, і відмовитися від великих капелюхів.

Після закінчення комерційної освіти

Павло Федорович практикував у різних закордонних конторах. У Гамбурзі він організував контору з експорту європейських товарів на Далекий Схід, включаючи автомобілі. Досягши успіху в торгових операціях, він розпочав переговори з Daimler про відкриття офіційного представництва в Одесі. Переговори були складними, але зрештою було вирішено, хто і які витрати нестиме. Павло Федорович погодився взяти на себе витрати на приміщення в Одесі для експонування і ремонту автомобілів, а також утримання місцевого персоналу. Він визначав ціну продажу автомобілів, а оборотний капітал розділявся. Було погоджено, як розраховуватиметься та розподілятиметься прибуток. У результаті Павло Федорович отримав усі права та став "єдиним представником" автомобілів Mercedes на всьому Півдні.

Представництво відкрилося в 1910 році.

Перший торговий зал і майстерня для обслуговування автомобілів розмістилися на вулиці Канатній, 15. Першими клієнтами були німецькі колоністи – землевласники, а згодом місцева аристократія, купці, фабриканти, інженери та будівельники.

У міру зростання попиту Павло Федорович домовився зі штаб-квартирою в Штутгарті про розширення та переніс майстерню на вулицю Петра Великого, 26, неподалік Кірхи. Згодом до автомобілів Mercedes додалися автомобілі De-Dion Bouton, відомої французької автомобільної фірми кінця XIX - початку XX століття.

Автомобілі Mercedes блищали в змаганнях, кубках, пробігах, що проводилися в ті роки. У 1912 році Павло Федорович взяв участь у великій Одеській Автомобільній виставці та ряді автопробігів. Виставковий стенд Mercedes і De-Dion був красиво декорований, і Павло Федорович демонстрував переваги своїх автомобілів. Після виставки він взяв участь у пробігах, зокрема, до Василівки, що за 40 км від міста, і пробігу Одеса-Миколаїв-Херсон. А 5 вересня вирушив у пробіг маршрутом "Одеса – Севастополь – Одеса", протягом 1160 верст, з яких 1000 верст припадало на ґрунтові дороги та путівці.

Справа йшла дуже добре, і Павло Федорович відкрив новий салон в одному з найпрестижніших місць міста – на розі Катерининської вулиці та площі. Серед його клієнтів був одеський банкір Зігфрід Євгенович Ашкеназі.

Крім легкових автомобілів, Павло Федорович налагодив постачання омнібусів, вантажних Mercedes та моторних човнів зі штутгартськими моторами. У 1913 році до цього списку приєдналися шини Michelin. Павло Федорович зумів залучити до автомобільного бізнесу і свого троюрідного брата, Вольдемара, який під маркою "Фаатц, Стаух і Ко" відкрив продаж автомобілів Dixi – майбутніх BMW, а пізніше приєднав до них і знамениту марку Horch. Обидва підприємства стабільно зростали, і брати часто обговорювали справи.

На жаль, обидва автомобільні бізнеси зазнали краху з початком Першої світової війни. Війна з Німеччиною порушила звичне життя німецьких колоністів, які потрапили під підозру. Павло Федорович переніс бізнес на французькі автомобілі De Dion Bouton, але й цей бізнес впав після революції 1917 року. Павло Федорович до останнього не хотів залишати Одесу, але змушений був тікати. Після довгих поневірянь у січні 1920 року він разом із сім'єю опинився на Ельбі. У Німеччині він знайшов роботу у Мерседесі в Штутгарті, але незабаром через поразку у війні проблеми почалися і у самого Мерседеса.

Але це вже інша історія.