Одеська книгарня, що порушила спокій

Жозеф (Осип) Петрович Сорон (? – після 1839)

Жозеф Сорон, відомий в Одесі як Осип, прибув до міста в невідомий рік і зайняв нішу книжкової торгівлі після припинення діяльності свого співвітчизника Рубо. У 1828 році в «Одеському віснику» з'явилося оголошення про відкриття книжкової лавки Сорона в будинку Рено, де можна було знайти твори французьких письменників. Заклад, названий "Salon de lecture", також пропонував книги німецьких і англійських авторів.

Через три роки книгарня переїхала на Рішельєвську вулицю, а потім до будинку Посиліна. Сорон активно залучав клієнтів, випускаючи рекламні каталоги. У першому каталозі було 804 книги, здебільшого французьких авторів, а також роботи інших письменників у перекладі французькою. Через два роки асортимент збільшився до 1722 назв французькою, близько 100 англійською, 90 італійською, 10 латинською та дві польською мовами.

Сорон також організував кабінет для читання, де можна було передплатити журнали та купити канцелярське приладдя. Річний абонемент коштував 40 рублів, піврічний – 25, місячний – 5 рублів, із заставою в 25 рублів. Він також доставляв книги до інших міст імперії і продавав квитки на благодійні заходи.

Наприкінці 1830-х років в магазинах Сорона та Мієвіля пройшли обшуки. Їх звинуватили у продажі заборонених книг. Вилучені видання містили образливі висловлювання про царювання та республіканські ідеї. Обох французів заарештували і вислали з країни в кінці 1839 року, заборонивши їм повернення до Російської імперії. Є версія, що Сорон помер в Одесі у 1841 році.

Після цього його книгарнею керував племінник Жан-Батіст, який зробив її ще кращою і забезпечив виданнями, дозволеними цензурою. Він також був скарбником благодійного товариства на користь французів. У 1864 році в приміщенні крамниці Сорона розмістився Георгій Іванович Руссо, відомий продавець книг.