.png)
Син Федора Павловича Родоканакі та його дружини Генрієти Фомівни, уродженої Галати, Перікл Федорович Родоканакі народився в Одесі 22 червня 1840 року. Його батько вже тоді керував торговим домом Родоканакі з оборотами, які сягали п'яти мільйонів рублів.
Перікл Федорович здобув гарну освіту, закінчив Новоросійський університет і незабаром почав працювати у сімейному бізнесі. У 1868 році за участю Федора Павловича Родоканакі було створено Одеське Товариство Взаємного Кредиту, першим головою якого став Перікл Федорович. Товариство надавало своїм членам дешеві короткострокові кредити на підприємницькі потреби.
У 1870 році Перікл Федорович увійшов до першого складу правління Одеського Комерційного банку, який активно інвестував у залізниці. У 1871 році він став співзасновником Кишинівського Комерційного Банку, який був аналогом Одеського Комерційного банку.
У 1880 році Перікл разом з батьком і Миколою Мавракордато заснував Товариство «Новоросійського парового млина» та «Товариство Южно-Русского бумагопрядильного і ткацького виробництва», яке було дуже успішним. Виробництво мішків принесло значний прибуток, а до 1913 року товариство володіло найбільшим виробництвом в Одесі.
Після смерті батька у 1882 році Перікл Федорович успадкував ділову імперію, яка оцінювалася у 4 мільйони рублів. У своєму заповіті батько дав Періклу настанови жити за євангельськими принципами, допомагати сестрам та бути економним.
У 1878 році Перікл одружився з Венчеславою Феліксівною Барчевською, вдовою ротмістра. Вони не мали спільних дітей, тому у 1883 році він усиновив сина дружини від першого шлюбу, Павла Юр’євича, і дав йому прізвище Родоканакі.
Перікл Федорович успішно керував справами торгового дому Родоканакі. У 1885 році він заснував «Товариство Южно-Русского Кожевенного Производства», яке успішно працювало до переїзду заводу до Одеси у 1890 році. Завод був оснащений сучасним обладнанням і працював до 1913 року.
У 1889 році торговий дім «Ф. Родоканакі» заснував Товариство виноробства, яке виробляло шампанське «Ексцельсіор», що отримало численні нагороди. Також було налагоджено виробництво коньяку «Фенікс».
Перікл Федорович активно займався благодійністю та громадською діяльністю, обіймав високі посади та отримав багато нагород.
Однак з 1887 року торговий дім почав відчувати фінансові проблеми. У 1899 році Перікл Федорович помер у Парижі від «розриву серця». Його поховали в Одесі.
У 1889 році торговий дім «Ф. Родоканакі» заснував Товариство виноробства, розташоване на вулиці Бугаївській, 15, на колишньому хуторі Копиткіна. Статут було затверджено 2 червня 1890 року. У Франції було замовлено все обладнання та запрошено технолога з 25-річним стажем з одного з відомих виноробних домів Шампані. Для дозрівання продукції побудували спеціальний підвал площею 8 000 кв. метрів з німецькою охолоджувальною машиною, де могли зберігатися 1,5 млн. пляшок шампанського, що потребувало інвестицій щонайменше 100 тис. рублів. Пляшки також закуповувалися у Франції. Виробництво запустили 15 вересня 1890 року. Це було унікальне та дуже дороге підприємство, оскільки підготовка однієї пляшки шампанського займала понад три роки.
Більша частина сировини надходила з маєтку, успадкованого дружиною Перікла, Венчеславою Феліксівною, від її брата Пробуса Феліксовича Бачевського у містечку Рашково Подільської губернії. Виноградні лози привозили з Франції. У маєтку був власний підвал для витримки вин на 15 тис. відер. Площа маєтку згодом збільшилася до 4344 десятин. Виноград також закуповували в інших місцях Бессарабії. Досвідчені працівники виїжджали із заводу до виробників винограду та контролювали процес збирання та сортування винограду. У разі зараження винограду інфекціями, його взагалі не закуповували. Наприклад, у 1897 році, коли в Бессарабії поширювалася хвороба мілдью, закупівлі здійснювали в Кутаїській губернії.
Торговою маркою заводу стало шампанське «Ексцельсіор», що в перекладі з французької означає «Найпрекрасніший». За свою якість шампанське «Ексцельсіор» отримало медаль і почесний диплом на виставці в Чикаго у 1893 році, а в 1894 році на виставці в Румунії удостоєно звання «Постачальник Двора Його Величності Короля Румунії». У 1896 році шампанське отримало найвищі нагороди на виставках у Румунії, Варшаві та Нижньому Новгороді, де одеське Товариство отримало золоту медаль «за широкий розвиток у короткий час виробництва ігристого вина, виготовленого французьким способом».
Вже на той час шампанське «Ексцельсіор» випускалося в кількох варіантах — сухе, напівсухе та солодке, і мало успіх навіть у Франції. Тріумфально – золотою медаллю – було відзначено участь одеського Товариства виноробства у Всесвітній виставці у Парижі у 1900 році.
З 1896 року було також облаштовано виробництво коньяку під торговою маркою «Фенікс». Його почали виготовляти з 1897 року за технологією, прийнятою у французькому регіоні Шаранта (Charente).
Шампанське «Ексцельсіор» так сподобалося композитору Фіноккі, що він навіть склав однойменний марш — «Ексцельсіор», чим не забули скористатися рекламники.
Поки засновник компанії Перікл Федорович Родоканакі був живий, акціонерам щорічно виплачувалися дивіденди на рівні 10%.
У 1894 році П. Ф. Родоканакі, М. Н. Маврокордато та брати Синадіно заснували Товариство винного виробництва та торгівлі винами бессарабських землевласників «Брати І. і В. Сінадіно та Компанія» в Одесі. Перікл Федорович Родоканакі очолював раду трьох директорів. Для нового виробництва було збудовано унікальний за оснащенням винний підвал. Це сховище для витримки та зберігання 200 тисяч відер мало чотири поверхи, нижній ярус якого був на глибині 17 метрів.
Після його смерті управління фірмою перейшло до його компаньйонів, але у 1901 році фірму було ліквідовано. Його прийомний син Павло успадкував значну суму грошей.