Династія одеських підприємців

Самуїл і Олександр Бродські

Самуїл і Олександр Бродські – сини та спадкоємці відомого одеського підприємця, купця й фінансиста Абрама Марковича Бродського (1816–1884), нащадки відомих рабинів Моравії та Галичини Шорів.

Старший з братів, Самуїл (1844–1896), народжений у першому шлюбі Абрама Марковича, був одеським купцем і фінансистом. У 1875 році він отримав почесне громадянство Одеси. У 1891 році він входив до складу облікового і позикового комітету Державного банку.

Як і батько, Самуїл Абрамович був активним громадським діячем. У ювілейному виданні «Одесса. 1794–1894» зазначено, що він був гласним Міської думи з 1885 року і працював на цій посаді три чотириріччя.

Олександр Михайлович Дерибас залишив нам легку, з одеським гумором, замальовку до образу Самуїла Абрамовича: «Хто цей товстун, майже такий самий гладкий, як професор Мурзакевич, але зовсім на нього не схожий? Це Самуїл Абрамович Бродський, син відомого громадського діяча Абрама Бродського, прозваний boeuf a la mode, нещадний винищувач замбринійовських тістечок у Пале-Роялі».

Самуїл Абрамович інвестував значну частину прибутку в нерухомість, ставши великим домовласником. У 1895 році він придбав будинок на Преображенській, 5, збудований архітектором Д. Є. Мазіровим. Цей триповерховий будинок відомий як прибутковий будинок Х. І. Таїрова. На даху будинку розташований маяк, встановлений у 1944 році.

У 1898 році цей будинок належав Амалії Ліпман-Вульф (1871–?), доньці С. А. Бродського, відомій письменниці під псевдонімом Felix Ego.

Ще один будинок Самуїла Абрамовича розташований на Канатній вулиці, 2. Спочатку ця ділянка належала Івану Павловичу Бларамбергу, археологу та одному з перших дослідників історії Північного Причорномор'я.

Старий будинок на Преображенській, 5, є архітектурним шедевром із маяком на даху. Будівля на Канатній вулиці зберегла кілька оригінальних елементів і була відома як прибутковий будинок Бродського.

На перехресті Пушкінської та Буніна (Поліцейської) вулиць, Бродський володів будинком № 14. У 1888 році архітектор В. А. Сгібнєв надбудував третій поверх і переробив фасад, перетворивши його на готель «Біржа», який працював з 1897 року.

Самуїл Абрамович планував виїхати за кордон, але серце підвело його, і він не встиг завершити продаж своїх будинків. Його похорон зібрав багато людей, серед яких були міські голови та інші відомі особистості.

Олександр Абрамович Бродський (1857–1915) був молодшим братом Самуїла. Він володів

хімічним, олійним та миловарним заводами. У 1885–1886 роках він збудував хімічний завод на Бугаївці, який включав виробництво різних кислот, олій та інших продуктів.

У 1896 році Олександр продав свої підприємства бельгійському акціонерному товариству, але залишився членом правління. Заводи були зруйновані внаслідок вибуху артилерійських складів у 1918 році, але будинок на Канатній, 31, зберігся і зараз там розташований готель.

Олександр Абрамович також був активним громадським діячем та доброчинцем, як і його брат. Він опікувався Одеським єврейським сирітським будинком після смерті Самуїла.

Дочка Самуїла, Амалія Ліпман-Вульф, також займалася благодійністю, жертвуючи великі суми на потреби сиротинця і богадільні.

Хоча спадкоємці Абрама Марковича Бродського не були такими видатними, як їхній батько, Самуїл і Олександр Бродські залишили помітний слід в історії Одеси.