Готель “Лондонський”, млини та банк італійського одесита

Варфоломій Анжелович Анатра (1841-1921)

Варфоломій Анжелович Анатра народився 11 листопада 1841 року в Одесі, у родині італійця Анжело Анатра. Дитинство його залишається таємницею, але відомо, що він здобув класичну освіту в Дрездені. Повернувшись додому, разом із братами заснував у 1869 році Торговий дім «Брати Анатра», який швидко став одним із провідних експортерів пшениці та імпортерів вугілля. Завдяки цьому компанія досягла значних успіхів.

Родина Анатра була відома не лише своїми торговими успіхами. У 1875 році вони побудували грандіозний млин на Пересипу, який став символом їхнього підприємства. Завдяки сучасним технологіям, млин виробляв понад 780 тисяч пудів борошна на рік і здобув нагороди на міжнародних виставках у Барселоні, Парижі та Афінах. Варфоломій керував цим велетенським підприємством, переживаючи його реконструкції та модернізацію після пожежі 1906 року.

Його особисте життя також було насичено подіями: 12 грудня 1876 р. Варфоломій Анжелович вінчався у Києві з Емілією-Кларою-Корнеліною, дочкою купця Едуарда-Фрідріха Клейна. Вона була уродженкою м. Песте (можливо Пешти, майбутньої частини Будапешта, Австро-Угорщина). У шлюбі народилися двоє синів та двоє дочок - Альфред-Едуард (1877), Рафаїл-Анже (1880), Емма-Кармелія (1882) та Ермінія-Софія (1884). Варфоломій Анжелович був католиком, а деякі з дітей сприйняли євангелічно-аугсбурзьке віросповідання, якого дотримувалася їхня мати.

Але не лише родинні справи займали його час. Він активно впроваджував страхові програми для робітників на своїх підприємствах, створював їдальні та лазні, ставши новатором у сфері трудового страхування. Варфоломій був першим власником фабрики в Одесі, який заснував фонд страхування від хвороб та травм для робітників, що стало зразком для імператорського уряду.

На рубежі 1890-х років Варфоломій придбав і реконструював готель "Лондонський", який приймав високопосадовців, письменників, художників та дипломатів. Готель "Лондонський" під його керівництвом став справжнім культурним центром Одеси.

Активна участь у банківській справі була ще одним аспектом його діяльності. Він був віце-головою та головою правління Одеського Облікового банку, а також членом ревізійної комісії Бессарабсько-Таврійського Земельного банку. Його благодійна діяльність включала підтримку музичних училищ, лікарень та сирітських будинків. Разом із дружиною він був членом Слов'янського Благодійного Товариства ім. Св. Кирила та Мефодія, допомагаючи нужденним.

На початку 1900-х років Варфоломій став почесним громадянином Одеси.

У 1910 році він очолив підготовку Одеської Виставки, де павільйон «Брати Анатра» отримав високу оцінку за якість борошна, демонструючи всьому світу силу та майстерність одеських мукомолів.

Після смерті брата Анжело у 1910 році Варфоломій взяв на себе повну відповідальність за сімейний бізнес. Йому допомагали сини Альфред та Рафаїл. Варфоломій також фінансував створення наукового кінематографа в Одесі, що стало одним із перших у світі підприємств такого типу.

Через революційні події 1919 року Варфоломій змушений був покинути Одесу і переїхав до Неаполя, де й помер у 1921 році. Його життя було сповнене великих досягнень, значних внесків у розвиток Одеси та благодійних справ.